Більше 2 годин з отцем... Святим

Папа Франциск запросив до Ватикану невелику групу лідерів із Польщі, духовенства та мирян, і це були не лише католики. Ця подія стала переломним моментом для мене, як ініціатора спільноти Tato.Net і потужним уроком хорошого батьківства.

Ми були щойно після обіду, який нам подали в одному ресторанів Ватикану. Виходячи, я не міг був вражений, бо побачив, що в холі вже чекає з посмішкою Папа, який прийшов за 15 хвилин до призначеного часу, щоб привітати нас.

Не меншою несподіванкою була і формула зустрічі. Папа не планував виступу, натомість вирішив створити простір для діалогу та взаємного активного слухання. Він хотів познайомитися з нами та відповісти на наші запитання та проблеми. Досвідчений журналіст Радіо Ватикану не приховував свого подиву після понад двох годин зустрічі. Він зазначив, що типова аудієнція, навіть для глав держав і дипломатів, триває близько 15 хвилин і не завжди ті, хто шукає зустрічі з понтифіком, можуть так довго розмовляти з папою.

Це правда, що Франциск є главою Римсько-католицької церкви, главою держави Ватикан, але тепер він став на моєму шляху як близький ТАТО, Отець. Ну, так, тому що Франциск дає нам знак, що все найважливіше (також у батьківстві) відбувається на зустрічі.

Виклик напівсирітства та soft культури

Відповідаючи на моє запитання, Папа жваво розпочав діалог про проблему сирітства, пов’язану з відсутністю батька та загальною кризою батьківства. Відсутність батьків руйнує структуру сучасної сім’ї та спричиняє болісну масову травму. Він заявив, що у світі, де все стає «soft» (м’яким і відносним), немає місця для спадщини, яку передають потомству тати. Папа також закликав до посилення ролі дідусів і вказав на їхню незамінну роль у діалозі з молодим поколінням.

Урок батьківської уяви та мужності

Зустріч із Папою Франциском відкрила мені очі на роль батька, який може зцілити рани. Він охороняє порядок і правила, але не є прокурором. Він наділений духом милосердя та мужності, що дозволяє йому просити вибачення, коли це необхідно. Власне таке батьківське серце у Франциска, людини, яка несе місію примирення.

Спогади про кривди, образи і конфлікти іноді зберігаються в деяких сім'ях роками. Подібна ситуація іноді в релігійних чи національних спільнотах. Без батьківського наставництва ці спільноти не зможуть подолати старі розбіжності. У Ватикані я мав змогу почути свідчення пастора Джованні Траеттіно з невеликої італійської родини християн-п’ятидесятників. Багато років тому ця група постраждала від католиків. Франциск став першим Папою, який переступив поріг Церкви п’ятидесятників і щиро попросив пробачення за кривди, заподіяні членами його конфесійної спільноти.

Добрі слова батька мають значення

Франциск уміє розшифровувати такі важливі, але на жаль сьогодні незрозумілі слова, як «батьківське благословення». Він стверджує, що благословення і єдність є всюди, де ми не думаємо і не говоримо про інших погано. Не висміюємо тих, хто поводиться не так, як ми. Добре, якщо батько благословляє дитину креслячи на чолі хрестик, або зробить інші символічні жести. Однак ми також можемо благословити наших дітей вірою в них і словами підтримки.

Благословляти - це батьківська місія, яка полягає в тому, щоб бути менш суворим і налаштованим швидше підтримувати ніж карати. І це є лідерство служіння.